Складний вік: Що як дати слово тому підлітку?

Катерина Сенченко

Про проєкт

«Я не живу в Одесі з 2013-го, але кожного разу, як приїжджаю додому мене нагрібає. Не можу нормально спати, мене бентежать мої підліткові фото і тони спогадів, що навалюються ввечері, мов бетонна плита. За вікном холодно та темно, а у свідомості так само. І рік тому я вирішила це змінити, примірити свого болючого підлітка з собою дорослою. Практично поєднати тих двох Кать, між якими ширилася болюча прірва.

Так з’явилася перша робота проєкту «Складний вік» – я фактично поєднала два фото, сіла і довго на них дивилася. Дивилася і думала: «А що б та дівчинка сказала мені зараз?». Не я їй, а саме вона мені. Та Катя точно б щось запитала, сказала б щось про те, як я впоралася з розподілом нашого часу. А що саме? Якщо ви ніколи не намагалися відповісти на це питання, ви, скоріш за все, не розумієте, яке ж воно складне. Але, отримавши відповідь, вислухавши себе-підлітка, чомусь стає трохи легше дихати. 

В проєкті взяли участь зовсім різні люди. Я намагалася обирати героїв так, щоб вони були не схожими на мене. І одне відчуття та дві поєднані фотографії фактично відкрили мені шлях глибшого пізнання інших. Зовсім інших людей. Та себе. Зовсім різних себе.»

Про автора

Катерина Сенченко, креативна директорка The Gate Agency та фотографка з Києва. Фотографією займається з 2016, 11 років (з 2007 по 2018-ий) працювала в телевізійній журналістиці.

«Зараз я обіймаю посаду креативної директорки фото/відео агентства The Gate Agency. Знімати почала, бо мені страшенно боліло робити історії під чиїмось керівництвом. Драматургія в тележурналістиці зазвичай банальна, глибоко у людські почуття там не копають. Головне щоб вау і швидко. На монтажах іноді здавалося що зараз почнеться приступ епілепсії від того, як у матеріалі часто змінюються кадри та події. А потім мені в руки потрапив фотоапарат. А потім я якось випадково познайомилася з проєктами Magnum Photos. А потім з книгою «Фотографія як». І все. Замкнуло. 

Я досі не знаю, чи маю повне право називатися фотографкою, бо я не займаюсь виключно документалістикою чи артом, фешн фотографією чи будь-якою ще відокремлено. Знімаю історії, які мене чіпляють, людей, яких (як мені здається) важливо відкрити, показати їх зі сторони, іноді їм самим.»

Погортати книгу THE GATE PROJECTS ви можете у:
NEST UNIT
Peremoha space
Бібліотеці Svitlo
Cafe 128 (Комфорт Таун)

Продовжити знайомство з фотопроєктами ви можете онлайн:

Апроксимація кольору Григорія Веприка

Цитадель-2025 Олександра Роженюка

Випускники: Доросле життя навпомацки Фотопроєкт Сергія Коровайного

Чхалк: Найінтимніший фотопроєкт карантинної реальності Антона Федорова

×