#фотовірус: монохромна подорож вулицями Алана Шаллера

Стиль Алана можна описати як симбіоз абстракції, сюрреалізму, геометрії і високого контрасту. Его роботи трохи нагадують мені творчість Картьє-Брессона та Сальгадо у одному флаконі. У 2015 він став співзасновником організації Street Photography International, яка є однією з найбільш швидкозростаючих в цьому жанрі в Instagram. Там я і натрапила на його творчість. Тож сьогодні я вирішила взяти уявне інтерв’ю у лондонського фотографа Алана Шаллера, а відповіді отримала справжні з усього, що вдалось насерфити у відкритих джерелах.

Як ти прийшов до фотографії?

Я завжди був товариською людиною, мені подобаються люди. Але вперше я взяв камеру п’ять років тому, коли зрозумів, що моя робота композитором треків для телебачення і фільмів стала займати увесь мій час. Тут вчасно з’явилася дівчина, яка мене цікавила і вона захоплювалася фотографією.
Незабаром після того, як у мене з’явилася фотокамера, я потрапив на виставку робіт Анрі Картьє-Брессона і був вражений його роботами. Ці фотографії не були заплановані або зроблені на знімальному майданчику. Саме тоді мене осінило, що ці незвичайні моменти відбуваються навколо нас постійно. Захотілося перевірити, чи зможу я сам їх виявити, і я пішов спробувати. Акт створення чогось, використовуючи лише те, що тебе оточує, природне світло і власні очі — це те, що мене цікавить найбільше.

Чому саме стріт-фотографія?

Одне з найбільш захопливих речей, що є у вуличній фотографії — це прокидатися кожен день і не знати, з чим повернешся ввечері…ця магія дуже надихає.
З вуличною фотографією ви не можете повернутися і домовитись перезняти її знову, тому зробити саме той знімок в потрібний час — це дуже приємно.

Я не наслідував стилі геніїв і довгий час знімав те, що мене приваблювало найбільше: люди. Після цього я став додавати у свої роботи геометричні елементи, навколишній світ і декорації, яких неможливо розбачити. Тому людина в моєму кадрі — не єдиний центр уваги, а скоріше доповнення до загальної картини, формі, світла і навколишньому середовищу, в якій він перебуває у ту мить.

Про що твої фотороботи? Чим твоя діяльність відрізняться від інших?

Я акцентуюся на особливостях людського життя. На тому, наскільки незначна в сучасному світі людина і як часто вона в ньому може загубитися. Три мої серії «Метрополіс», «Голуби» і «Манхеттен» якраз про це: чим живе найжвавіший район світу і наскільки величезна стала самотність людей в епоху діджиталізації.

Міста неймовірні місця зйомок. Це як конвеєрна стрічка з цікавими предметами і чудовими умовами для фотографування. Вони неймовірно насичені, так багато всього відбувається.

Алан Шаллер

Коли я починав, я просто думав, як я збираюся зробити з цієї безлічі деталей хоч що-небудь? Я вважаю, що цей хаос допомагає мені обмежити себе: прийняти рішення знімати з одного місця або з однакового фокусної відстані, щоб скоротити випадковість, яку ви можете відчути, і перетворити хаос великого міста.

Переконайтеся, що нічого не пропустили

Нагадую, чого це ми в The Gate Agency почали так багато писати про найвизначніших фотографів та їх проєкти. Це все #фотовірус – наш маленький освітній проєкт на час карантину.

Ось які випуски ви можливо пропустили:

  1. #фотовірус: що робить Себастьяна Сальгадо генієм?
  2. #фотовірус: що ми знаємо про Мері Попінс/Вівіан Маєр?
  3. #фотовірус: що спільного у Алека Сота, йоги сміху та «повільної фотографії»?
  4. #фотовірус: загадкове сяйво та інопланетні пейзажі Реубена Ву
  5. #фотовірус: а чи був хлопчик Роберт Капа?
  6. #фотовірус: сини, тіні та сюжети в поетичному світі Тараса Бичко
  7. #фотовірус:«Хрещений батько» супермоделей 90-х Пітер Ліндберг
  8. #фотовірус: як Альфред Стіґліц зробив фотографію мистецтвом

Цікава історія?

Ми плануємо ще більше таких та навіть ще крутіших. І запрошуємо тебе у нашу компанію Друзів. Підтримуй проєкти від The Gate Agency клікнувши ось сюди та вирішуй, про що буде наступна історія.

Наші творчі зйомки потребують банальних затрат, які зараз агентсво покрити не в змозі. Але ми все одно вперто націлені робити багато нових корисних, цікавих та щирих проєктів, бо як фотографи і документалісти просто не можемо, та й не маємо права, залишатися осторонь сучасного життя.

Для історії, пам’яті та збереження досвіду.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×