Neverland: фотопроєкт Сергія Коровайного про придорожні «замки»

Сергій Коровайний за рік об’їздив всю Україну. Пейзажі за вікном змінювалися, але придорожні «замки» — готелі, забігайлівки і просто приватні будинки супроводжували його в кожному регіоні. Фотопроєкт «Повітряні замки» — це каталог таких споруд, створених без огляду на думку сусідів й архітекторів.

За рік за кермом я об’їздив всю Україну, принаймні основні її магістралі. Дорогою я звертав увагу на те, що одночасно веселило і захоплювало, — на українську придорожню архітектуру. Куди б я не їхав, рано чи пізно мені зустрічався середньовічний замок, баварський заїжджий двір, античний палац або гігантський кухоль пива.

У містах зовнішній вигляд вулиць і будівель визначається контекстом, але на трасах таких рамок немає. Можна будувати що завгодно і як завгодно, орієнтуючись тільки на власний смак, — аби приваблювало водіїв і пасажирів. Завдяки цьому українські дороги нагадують країну Нетландію з казки про Пітера Пена і дітей, які відмовляються дорослішати.

Куди б я не їхав, рано чи пізно мені зустрічався середньовічний замок, баварський заїжджий двір, античний палац або гігантський кухоль пива.
Мені не зустрічався регіон, де таких замків не було б зовсім. Є приголомшлива ділянка траси від Пирятина до Полтави, де вони вишикувалися один за одним. У народної архітектури є регіональні особливості: наприклад, у Західній Україні більше будівель у стилі «гуцульська сецесія», а в Центральній — з патріотичним декором. Але можна зустріти й елементи, що перегукуються. Я бачив два майже ідентичних замки на трасі під Луцьком і в Слов’янську.

Текст: Дар’я Касьянова

Фото: Сергій Коровайний

×