Кейс «Небезмежності»: як створювався фотопроєкт про сексуальні домагання у громадських місцях

За підтримки UNFPA Україна, Bit.ua та Loreal Ukraine ми підготували фотопроєкт «Небезмежність» – 14 світлин жінок, яких домагались у громадських місцях. Їх історії можна прочитати за посиланням.

Чому насильство починається з толерантності до домагань, навіщо знімати ці історії та як нам вдалося це зробити розповіли автори проєкту Валентин Кузан, Kate Sench, а також Надія Ковалевич, спеціалістка з комунікацій та адвокації програми UNFPA Україна із протидії та запобігання домашнього та гендерно зумовленого насильства.

Валентин Кузан, фотограф та автор проєкту, член The Gate Agency

Валентин Кузан

Я ініціював фотопроєкт #Небезмежність, коли зрозумів, що у моєму колі близьких і знайомих є досить велика кількість жінок, що пережили насилля і нікому про це не розказували. І, відповідно, люди, які чинили те насильство, залишилися непокараними. Це мене дуже обурило. І захотілося зробити хоча б щось, що могло б ту ситуацію змінити.

Чинити самосуд я не хотів, але вирішив дослідити цю тему та розповісти історії як я вмію – через фотопроєкт. 

Одна з історій, яку мені розповіла жінка, мене сильно вразила. Вона 20 років назад була під загрозою насилля і до тепер не може оговтатись. ЇЇ переслідував чоловік і вже практично затиснув у кутку власного під’їзду, та її врятував сусід, що вийшов з квартири. Але останні 20 років через сором та відчуття провини вона не могла заговорити з тим сусідом і навіть дивитися на нього не могла. 

Також за час фотографування одна героїня відмовилась публічно ділитись історією через те, що отримала повторну ретравматизацію, розповідаючи мені події 11 річної давнини.

Важливо говорити про ці речі, бо де є знецінення і об’єктивація на рівні домагань, там може дійти і до насилля. Це просто різні рівні чи етапи одного і того ж самого.

Також, хочу попередити усіх, хто захоче чи планує знімати соціально-змінотворчі проєкти: будьте готові до ретравматизації героїнь та себе цим досвідом.

Кate Sench, креативна директорка The Gate Agency

Kate Sench

Як створювалась концепція

Роботу я почала з того, що замислилась, що ж таке для жінки сексуальне домагання. Уявила себе на місці жертви. В мене ніколи не було грубих випадків сексуального домагання. Лише раз я зустріла в парку тихого ексгібіціоніста, що стояв в кущах за декілька кроків від дороги. Але навіть та коротка зустріч, коли він лише повернувся до мене оголенною частиною тіла і просто мовчки стояв, страшенно мене налякала. Перше, що я відчула тоді – приниження, власну слабкість і абсолютну беззахисність.

Тож при роботі над проєктом, для себе я вирішила, що сексуальне домагання – це затяте порушення твоїх особистих кордонів безпеки і комфорту. На момент захисту концепцій ми запропонували експератам UNFPA Україна кілька візуальних рішень. Розбите скло було навіть не першим.

Наприклад, ще одне рішення було пов’язане зі світлом.

Ми хотіли знімати дівчат на вулиці, в схожих локаціях, в яких був здійснений акт сексуального домагання. А почуття страху та невпевненності передавати холодним світлом зверху. Але ця концепція була слабкіше.

Рішення зі зйомкою через тріснувше скло мені особисто подобалось більше. Та й, як виявилось, не тільки мені. Її символизм в тому, що межа порушена. Крихке скло – кордон, за яким жінка почувалася впевненою, захищеною та спокійною – розбите.

А тепер трохи докладніше про скло

Пошук скла для тесту та подальшої зйомки був окремим квестом. Ми задумалися, а де ж швидко нарити скло приблизно 30х30 см без рами і не за всі гроші світу? В будмаркетах таке не знайдеш, на замовлення довго і, як для тесту, дорого. Тож я полізла на сервіс продажу речей з рук у руки. Знайшла там два чудових старих скла гривень за сто. Замовила, забрала, дивлюсь на них і думаю – як би так їх розбити, щоб вони лише тріщину дали, щоб уламки не розлетілися по всій студії.

Покликала фотографів. Ходили-ходили ми навколо цих двох шматків скла і вирішили розбити спочатку одне. Дубасила я. Не розрахувала силу удару, і жахнула по склу молотком так, що сталося те, чого лякалися – фейрверк уламків у всі сторони! Нам пощастило, що у нас було друге скло точно такого ж розміру. Знов зависли – розіб’ємо друге і ми в халепі. І тут до нас, супер-технарів, дійшло – уламки першого скла треба просто позбирати і приклеїти на друге! Звісно без порізів не обійшлося – я не дуже акуратна людина – але, головне те, що ми отримали потрібний унікальний реквізит. Обійшлися малою кров’ю з мого пальця.

Тести сподобалися, концепт швидко затвердили з UNFPA Україна, і пішли розмірковувати над неймінгом проєкту.

Банальними асоціаціями першого типу не хотілося зіпсувати всю складність задуму, але нічого до голови не приходило цілий тиждень. І вже з горящими макитрами, за годину до дедлайну подачі фінальних назв ми з Кузаном стали виписувати усі слова, які асоціювалися в нас із сексуальними домаганнями. Думки крутилися навколо очевидного «зламана/не зламана», «порушення», «страх/безстрашність» – все не те.

В процесі брейншторму я зазвичай малюю закарлюки на листочку. І в якийсь момент дивлюсь, а там стіна намальована… Межа!

А потім згадала, що «бесконечность» українською це «безмежність». І нарешті напруження, що висіло над головою тиждень, відпустило. Вирішили, що це хороша ідея – назвати проєкт «НебезМЕЖність». Так неймінг досить просто, але глибоко наголошує на тому, що у жінки є кордони, вона не безмежна, а розбите скло символізує порушення її кордонів. 

Чітких зобов’язань відносно фотографування жінок не було, тому Валентин знімав так, як бачив, як відчував. Правило було лише одне – в кадрі має бути розбите скло.

Надія Ковалевич, спеціалістка з комунікацій та адвокації програми UNFPA Україна із протидії та запобігання домашнього та гендерно зумовленого насильства

Надія Ковалевич

Чому важливо піднімати ці теми?

Майже 5 років UNFPA Україна впроваджує національну інформаційну кампанію «Розірви коло», яка більшою мірою зосереджена на проблемі домашнього насильства. Сексуальні домагання у громадських місцях є ще одним проявом гендерно зумовленого насильства.

Примітно, що проблеми домашнього насильства і сексуальних домагань на вулиці досить схожі – їх прояви часто сприймаються як норма, а свідки не знають чи не наважуються допомогти.

Тому ми прагнемо не тільки привернути увагу до цієї проблеми, але й підвищити рівень розпізнавання та розповісти як діяти. Адже за нашими опитуваннями, 42% жінок зазнали сексуальних домагань у публічних місцях, а майже 50% тих, хто зазнали сексуальних домагань у публічному місці, зазначили, що це було при свідках і при цьому тільки в 1 випадку з 4 свідки втручалися, щоб допомогти.

Про партнерство з The Gate Agency

Ми задоволені роботою Валентина та агенції загалом, адже саме The Gate Agency запропонували концепцію із розбитим склом, що символізує особисті межі. Робота із героїнями вимагала не лише професіоналізму як фотографа, але й організацію максимально комфортних умов для зйомок і Валентин чудово впорався.

×